Єдиної Європи не буде!


Розпочата не так давно американцями військова операція в Іраку висунула перед кожною європейською державою питання – на чию сторону перейти? Підтримати США чи стати на захист іракського народу? І знову поділ. Англійці, іспанці, поляки вирішили підтримати Сполучені Штати, а Німеччина і Франція намагалися дипломатичними засобами запобігти війні. Почали навіть поговорювати про новий європейський союз виключно з Німеччини і Франції. Незважаючи на всі зусилля цих країн, війни запобігти не вдалося. Військова операція в Іраку роз'єднала європейців ідеологічно, тому в даний час говорити про єдність у Європі складно. Євро, на яке покладали таку велику надію в об’єднавчому процесі, не справдило своїх сподівань. До яких кроків планують надалі вдаватись європейці в пошуках єдності, наразі невідомо. Одне відомо: за всю історію існування європейських держав багато видатних політиків, таких як Наполеон, Гітлер, вчинили відчайдушні спроби для об'єднання, які в результаті щоразу закінчувались крахом. Чому? Відповідь, виявляється, знаходиться у Святому Письмі, а точніше – у пророцтві, яке записано в другому розділі книги пророка Даниїла.

Бог відкрив у нічному видінні монарху могутньої Вавилонської імперії Навуходоносору хід історії на багато століть уперед. В історичних джерелах ця подія датується 603 роком до н. е. А відбувалося все так: “За другого року царювання Навуходоносора приснився йому сон. І занепокоївся дух його, І сон його утік від нього” (Дан. 2:1). Сам факт того, що сон забутий, був для вавилонян знаком: сон посланий богами. Цар наказав чарівникам, халдеям, які на той час були штатними працівниками при царському дворі, розповісти йому сон та його розв'язку. Ось яку відповідь він отримав від чарівників – прабатьків сучасних ясновидців: “Немає на суходолі людини, що могла б об'явити цареву справу, бо жоден великий та панівний цар не питався такої речі від жодного чарівника й заклинача та халдея. А справа, про яку питається цар, важка, і немає таких, що об'явили б її перед царем, окрім богів, що не мають своїх мешкань разом із тілом” (Дан. 2:10,11). Бог переслідував мудру мету, даючи Навуходоносорові цей сон, а потім допустив, щоб він забув окремі деталі. Господь таким чином хотів виявити оманливість вавилонських мудреців. Міф про їхню всемогутність в один момент був зруйнований. Це все доводить незаперечну істину: як вавилонські халдеї, чарівники, заклиначі, так і сучасні автори астрологічних гороскопів та надокучливі знахарки, “рятівниці”-цілительки, провидиці, ворожки, пророчиці можуть тільки передбачати, а потім сприяти виконанню цих прогнозів, і не більше. Пам'ятаймо, що сатані не дано знати майбутнє. Хоч є факти, що окремі прогнози збуваються, але це зазвичай відбувається в житті окремих людей, які свого часу зрадили Богу, звернувшись до диявольських прислужників, таким чином обравши собі їхнє керівництво в своєму житті. Жахливо, чи не так?

Як добре, що ми маємо істину в Святому Письмі, маємо Бога, який щедро благословляє наш український край, зберігає від війни. Тому цінуймо Божу присутність з нами і цураймося посланців від нечистого. Як чудово, що і в той час, коли халдеї, чарівники, заклиначі виявилися безсилими, знайшовся Божий чоловік – пророк Даниїл, через якого Бог і дав відповідь царю Навуходоносору на його прохання про сон та його розв'язку. “Ти, царю, бачив, аж ось один великий бовван, - цей величезний, а блиск його дуже сильний: він стояв перед тобою, а вигляд його був страшний. Цей бовван такий: голова його – з чистого золота, груди його та рамена його – зі срібла, нутро його та стегно його – з міді, голінки його – з заліза, ноги його – частинно з заліза, а частинно з глини” (Дан. 2:31-33). ”Ти, царю, цар над царями, якому Небесний Бог дав царство, владу й міць та славу. І скрізь, де мешкають людські сини, польова звірина та птаство небесне, Він дав їх у твою руку, та вчинив тебе пануючим над усіма ними. Ти – голова, що з золота” (Дан. 2:37,38). Справді, так воно й було. Вавилоняни панували над стародавнім світом з 626 року по 539 рік до н. е. “А по тобі повстане інше царство, нижче від тебе, і царство третє, інше, що з міді, яке буде панувати над усією землею” (Дан.2:39). Вавилонян змінили мідо-перси, які теж певний час керували світом (539-331 рр. до н. е.). Потім влада перейшла до греків (331-168 рр. до н.е.). Як тут не згадати про Олександра Македонського, який у віці 32-х літ завоював усі навколишні народи. “А царство четверте буде сильне, як залізо, бо залізо товче й розбиває все, так і воно стовче, і розіб'є, як залізо, що все розбиває” (Дан. 2:40). З 168 року до н. е. по 476 рік н. е. панував “залізний” Рим, який відзначився надзвичайною жорстокістю.

Згадаймо лише один із його винаходів – розп'яття, як різновид смертної кари. Саме в період панування цієї влади був розп'ятий наш Господь - Ісус Христос. А видовища в амфітеатрах, коли перших християн виводили на розшматування диким звірам, й донині дивують своєю жорстокістю. Бог за багато століть до цих подій передбачив, що ця влада буде “товкти и розбивати все, як залізо, що все розбиває.”

Саме з руїн Римської імперії виникне десять європейських народів, символічно представлених у нічному видінні пальцями ніг боввана, якого бачив цар Навуходоносор. І ось тут найцікавіше! У Дан. 2:41-43 пророк, розтлумачуючи сон цареві, відкриває майбутнє Європи: “А що ти бачив ноги та пальці частинно з гончарської глини, частинно з заліза, то це буде поділене царство, і в ньому буде трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейкою глиною. А пальці ніг частинно з заліза, а частинно з глини, то й частина царства буде сильна, а частина буде ламлива. А що бачив ти залізо, змішане з глейкою глиною, то вони змішані будуть людським насінням, а не будуть прилягати одне до одного, як залізо не змішується з глиною.”

Наскільки точне передбачення! Справді, таку європейську країну, як Португалія, ні економічно, ні політично не можна порівняти з Великобританією, Францією, Німеччиною. У нинішній Європі одні країни могутніші за інших, як і було передбачено, що “частина царства буде сильна, а частина буде ламлива.” Також передречено про певні спроби укладання політичних шлюбів з метою досягнення бажаної єдності. Історія констатує той факт, що ці спроби кож¬ного разу закінчувались невдало, оскільки “вони змішані будуть з людським насінням, а не будуть прилягати одне до одного, як залізо не змішується з глиною.”

Отже, Європа була, є і залишиться завжди розділеною, бо так сказав Бог. Скептикам, і тим, хто сумніваються в цьому, пропоную провести експеримент: дослідити об'єднавчі процеси в минулому, проаналізувати сучасний стан речей в питанні досягнення європейської єдності, або ж чекати нових спроб європейців об'єднатися. Але чи не розумніше буде просто довіряти Біблії?