Стаття 35 Конституції України визначає право кожного українця обирати на власний розсуд будь-яке віросповідання, яке йому подобається. Цс і є саме та релігійна свобода, якої ми так довго очікували за часів тоталітарного режиму, і якою в наші дні маємо перевагу повною мірою користуватися.
Вже з самої назви статті стає зрозумілим те, що мова піде про особливі дні, які провідні світові релігії обрали для свого культу, як дні поклоніння. Мусульмани всього світу відпочивають у п'ятницю, частина християнського світу і юдеї - в суботу, а більша частина християн, за традицією - в неділю.
Дні поклоніння різняться між собою і нам потрібна найоб'єктивніша інформація про їх походження. Пропоную нижче аргументи, якими підкріпляють віруючі свій вибір, коли притримуються обраного ними дня поклоніння.
Отже, спочатку про п'ятницю. Іслам, який нині налічує величезну кількість прихильників у різних країнах світу (найбільш вагома частка припадає на арабські країни, звідки він і почав своє існування в VI столітті нашої ери), обрав днем поклоніння п'ятницю. Аргументація надзвичайно проста: коли Бог творив нашу планету і все. що на ній протягом шести днів, то шостого дня (тобто в п'ятницю) були створені Адам і Євап – перші люди на землі. ТОМУ мусульмани особливим чином відокремили п'ятницю, як день народження всього людства, і свято шанують її.
Субота, як день поклоніння, знайома нам із четвертої заповіді морального Закону Божого, де Бог на рівні з іншими заповідями, такими як: "не вбивай', "не кради", "шануй батька і матір”, закликає пам'ятати день суботній і відкласти в цей день будь-яку працю. Стало вже традиційним вважати суботу надбанням виключно єврейською народу. Але, якщо уважно розібратися у біблійній історії, то ця позиція є не зовсім достовірною. Річ у тім, що родоначальником євреїв був Авраам (що цікаво, що він також був родоначальником і батьком арабів, які його називають Абрагімом), а про суботу, як день поклоніння, вперше ми зустрічаємо на початку Біблії, коли Бог завершив Свою працю творіння до цього дня, відпочив у цей день, освятив його і благословив його (Бут 2:3). Це відбулося за багато століть до народження Авраама. На землі в той час з людей були тільки Адам і Єва. А сказати, що вони були євреями, – було б абсурдом. Тому так вже склалося, що в нашій православній культурі шанується субота по заповіді, а неділя – по традиції.
Неділя на Україні є найбільш розповсюдженим днем поклоніння. Православні, католики, греко-католики і більша частина протестантів щотижня разом із сім'ями відвідують храми, костели, будинки молитви. Пояснюється священиками святкування неділі так: по-перше – в цей день Бог почав творити на Землі: по-друге – в цей день воскрес Ісус Христос, про що згадують всі євангелісти (Мт. 28:1, Мр. 16:2, Лк. 24:1, Ів. 20:1), що на світанку дня першого в тижні, тобто в неділю вранці, люди застали могилу Христа порожньою. Але, хоча поклоніння в неділю вже й стало традиційним, історики та релігієзнавці змушені визнати той факт, що за святкуванням світлого Христового воскресіння у недільний день спостерігається давній поганський культ поклоніння богу Сонця. У деяких мовах до нині збереглися ці сліди (англ. - sunday, нім. - sontag, що в перекладі означає "день сонця"). Так вже склалося, що наше покоління отримало християнську віру з домішками дохристиянських вірувань. До речі, під час зйомки християнського свята Маланки, коментатори програми "Новини", що на каналі УТ-1, влучно підмітили, що за християнським Богом, представленим у цьому дійстві, можна розгледіти Даждьбога. Відносно ж святкування неділі існує пророцтво в Біблії, на яке в даному випадку слід звернути особливу увагу. Ще за п'ять століть до нашої ери пророк Даниїл бачив у видінні систему, яка "буде говорити слова проти Всевишнього, і пригнобить святих Всевишнього, і буде думати позмінювати свята і права" (Дан. 7:25). Якщо Даниїл пророкував про зміну свят, то виникає логічне питання – можливо дійсно в певний час історії сталася заміна дня поклоніння?
