Найбільш шанованою жінкою в християнському світі є Марія, мати нашого Господа Ісуса Христа. Ангел Гавриїл, що був посланий від Бога звістити їй про народження Ісуса, промовив: ”Радій, благодатна, Господь з тобою! Ти благословенна між жінками!” (Євангеліє від св. Луки 1:28). Дійсно, бути жінкою, через яку явився у світ наш Господь – це є велика честь. Про красу характеру Марії яскраво свідчить її відповідь Анголу Гавриїлу: “Я ж Господня слугииня: нехай буде мені згідно з словом твоїм!” (Євангеліє від св. Луки 1:38). Що ж трапилось в історії християнської церкви, що пошана до матері Ісуса згодом переросла в культ?
Розвиток вчення про мати Ісуса, як Богородицю, отримав поштовх після Ефеського (431р.) і Халкидонського (451р.) Соборів, де мати Ісуса була вшанована титулом “теотокос” (Матір Божа). На Ефеському Соборі, коли виник спір між Несторієм та Кирилом, останній почав називати її саме цим титулом. Доречно також згадати, що Ефес був історичним центром поклоніння Діани, або Артеміди. Можливо саме цим пояснюється той факт, що багато атрибутів Кібели, Астарти та Ізіди (широко відомих язичницьких богинь) були перенесені на Марію.
На привеликий жаль, церква в період Середніх віків закріпила за Марією повноваження, які, згідно Біблії, належать виключно Богу. Пропоную розглянути висловлювання відомих церковних діячів, синхронно проаналізувавши їх з позиції Святого Письма. За словами Іоана Златоуста, “грішники отримують прощення виключно завдяки заступництву Марії”. І це тоді, як в Святому Письмі чітко і недвозначно написано про Ісуса Христа: „І немає ні в кім іншім спасіння, бо під небом немає іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали” (Дії 4:12). Ансельм сказав: ”всі спасенні повинні спасатись з допомогою Марії”. На противагу цьому про Ісуса сказано: ”Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись” (Євр. 7:25). Згідно слів Лігурія ”люди отримують спасіння лише в тому випадку, якщо вірять в Марію”. Знову ж таки, Ісус Христос в Євангелії від Іоанна 3:16 сказав: ”Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне”. Ще одним твердженням Лігурія є те, що „Марія є заступницею”. Про те, що Ісус – наш єдиний Заступник, написано в 1 Тим. 2:5,6: „Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, – людина Христос Ісус, що дав Самого Себе на викуп за всіх”. Антоній підкріпляв віруючих словами: „якщо Марія за нас, то хто може бути проти нас?” В Біблії дане висловлювання стосується Бога: „Коли за нас Бог, то хто проти нас?” (Римлян 8:31).
До речі, дослідників Біблії зацікавить той факт, що культ поклоніння Божій Матері має досить давнє коріння. В Ієремії 7:18 написано: ”Діти дрова збирають, а батьки розкладають вогонь, жінки ж місять тісто, щоб спекти калачів тих жертовних „небесній цариці”. Дана традиція настільки міцно вкоренилася серед тогочасного Божого народу, що у відповідь на пропозицію повернутись до поклоніння Богу пророк Ієремія почув таке: „Щодо слова, що ти говорив до нас Господнім Ім’ям, ми не слухаємо тебе. Бо напевне виконаємо кожне те слово, що виходить із наших уст, – щоб кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, як робили ми та батьки наші, царі наші та зверхники наші” (Ієремії 44:16,17).
Традиція сприймати Марію, як Божество, донині збереглася в свідомості багатьох християн. Хоча просто неможливо не помічати явні протиріччя, що виникають в результаті порівняльного аналізу церковних традицій зі Святим Письмом. Враховуючи загальне бажання повернутись до джерел християнської віри, доречно згадати символ віри „Вірую”: шануємо святих, які залишили нам гарний приклад вірності і послуху, тоді як поклоняємось виключно Богу – Отцю, Сину і Святому Духу.
